День святого апостола Андрія Первозванного у 2026 році припадає на понеділок, 30 листопада: так за новим стилем його подають календарі ПЦУ і УГКЦ. Андріївські вечорниці за звичаєм справляли в ніч під Андрія, тобто в 2026 році це вечір неділі, 29 листопада. За старим стилем свято на 13 днів пізніше, 13 грудня, а вечорниці 12 грудня. Свято припадає на Різдвяний піст, тож андріївська вечеря в описах етнографів пісна, а ворожіння сьогодні сприймають як народну гру: обидві церкви ворожіння як практику не схвалюють.
- День апостола Андрія 2026 у понеділок, 30 листопада, за новим стилем ПЦУ і УГКЦ; вечорниці в неділю, 29 листопада, увечері.
- За старим стилем свято 13 грудня, а вечорниці 12 грудня.
- Калита, пісна вечеря і ворожіння з записів етнографів це народна гра; церкви ворожіння як практику не схвалюють.
Коли день Андрія 2026
| Подія | Новий стиль, 2026 | Старий стиль |
|---|---|---|
| Катерини | 24 листопада, вівторок | 7 грудня, понеділок |
| Андріївські вечорниці | 29 листопада, неділя, увечері | 12 грудня, субота |
| День апостола Андрія | 30 листопада, понеділок | 13 грудня, неділя |
Обидві церкви перейшли на новий стиль для нерухомих свят 1 вересня 2023 року. ПЦУ залишила право на старий календар за парафіями й монастирями, які цього бажають, а УГКЦ в Україні дозволяла парафіям тимчасово лишатися на старому стилі з дозволу єпископа до вересня 2025 року. Тож поширене «дати змістилися на 13 днів уперед» неточне: свято перемістилося з 13 грудня на 30 листопада, тобто на 13 днів раніше. А «12 грудня церква відзначає День Андрія», як писали деякі медіа, хибне навіть для старого стилю: 12 грудня був лише переддень. У 2027 році день Андрія випаде на вівторок, 30 листопада.
Новий стиль: за календарями ПЦУ і УГКЦ. Старий стиль: на 13 днів пізніше. Вечорниці за звичаєм у ніч під Андрія, тобто напередодні ввечері.

Хто такий апостол Андрій
Андрій був першим, кого Христос покликав в апостоли, тому його звуть Первозванним. Митрополит Епіфаній нагадує, що він і його брат Симон, пізніше названий Петром, були рибалками з Вифсаїди, а сам Андрій до того був учнем Іоана Хрестителя. «Повість минулих літ» переказує легенду, як Андрій піднявся Дніпром, зійшов на гори, де згодом постав Київ, благословив їх і поставив хрест, сказавши: «На сих горах возсіяє благодать божа». Собор Київської митрополії 1621 року назвав його апостолом українським. Помер Андрій у грецьких Патрах, рік у джерелах різний: церковний календар ПЦУ вказує 62 рік, енциклопедії близько 65 чи 70 року. Андріївську церкву в Києві звели в 1747-1762 роках за проєктом Растреллі.
Андріївські вечорниці і калита
Вечорниці взимку були головним дозвіллям молоді, а великі святкові вечорниці, пише Енциклопедія сучасної України, справляли саме на Катерини й Андрія. Ці свята йшли парою: Петро Чубинський записав, що на Катерини дівчата «закликають долю», а на Андрія доля «показує їм свої дари». Олекса Воропай описує Андрія і як свято хлопців: «єдина ніч у році, коли парубкам за бешкети люди вибачають», тож зранку то віз опинявся на хаті, то ворота на річці.
Головна розвага вечорниць це калита, великий корж з білого борошна, якого стереже «пан Калетинський»: хто засміється, підходячи вкусити, того мажуть сажею. Килимник уточнює, що борошно приносили всі, мед лише хлопці, а мак дівчата, і що калиту, за його припущенням, пов’язували із сонцем, але це гіпотеза автора. Вечеря була пісною: першими подавали вареники з капустою, бо ж піст. Щодо горілки джерела розходяться: у Воропая хлопці її купують, а Килимник пише, що «горілки не положено». Як спекти калиту і провести гру, докладно розповідає стаття калита на Андрія: рецепт.
Позначайте зроблене, список запамʼятається у браузері.
Як ворожили на Андрія: записи етнографів
Ворожили передусім дівчата, на заміжжя, а рідше й хлопці. Етнографи XIX-XX століть записали десятки способів, і Килимник наголошував, що в кожній місцевості вони свої, а Чубинський, що подекуди на Андрія не гадали зовсім. Ось найвідоміші, з місцями запису:
- Балабушки і голодний пес. Дівчата пекли невеликі круглі тістечка, а воду для тіста носили від криниці ротом. Чию балабушку собака з’їсть першою, та перша й вийде заміж. Чубинський записав це на Волині.
- Підслуховування під вікнами. Почуєш у хаті «сядь», значить, ще рік у дівках, а «іди» віщує весілля: так ворожили в селі Громи на Уманщині.
- Конопляне насіння. З примовкою «Андрію, Андрію, конопельку сію» сіяли насіння, а потім лічили зернини: якщо кожна мала пару, знак добрий. Записано у Вороновиці на Вінниччині.
- Півень. Ставили воду, пшеницю і люстерко: нап’ється води, чоловік буде п’яницею, клюне пшениці, господарем, а гляне в люстерко, паничем і ледарем.
- Віск на воді. Розтоплений віск лили в холодну воду і вгадували за фігурою, і це, за Енциклопедією українознавства, гра молоді по всій Україні.
Популярного в мережі ворожіння з гребінцем під подушкою і формулою «суджений-ряджений, прийди розчеши» в перевірених нами розділах Воропая, Килимника і Чубинського немає, а сучасна дослідниця Марина Мельник згадує гребінець і папірці з іменами серед предметів сонних ворожінь. Тож давність саме цієї формули і способу з 12 аркушами чоловічих імен не встановлена, і подавати їх як перевірену «давню традицію» передчасно.
Як ворожили: дівчата печуть круглі тістечка, носячи воду для тіста ротом, і кладуть перед собакою: чию балабушку пес зʼїсть першою, та перша вийде заміж
Звідки відомо: найчастіше описане: Воропай; Чубинський записав його на Волині, зокрема в Курмані Новоград-Волинського повіту
Як ворожили: почуєш у хаті «сядь», то ще рік у дівках, а «іди» віщує весілля
Звідки відомо: Воропай записав на Уманщині, в селі Громи
Як ворожили: з примовкою «Андрію, Андрію, конопельку сію» сіють насіння, а потім лічать зернини: якщо кожна має пару, добрий знак
Звідки відомо: Воропай, село Вороновиця на Вінниччині
Як ворожили: нап'ється півень води, чоловік буде пʼяницею, клюне пшениці, господарем, гляне в люстерко, паничем
Звідки відомо: описує Воропай
Як ворожили: знайдеш залізо чи цвях, чоловік буде ковалем, а сама земля, хліборобом; це історичний опис, узимку по мул до водойми не ходіть: лід і холодна вода небезпечні
Звідки відомо: описує Воропай
Як ворожили: розтоплений віск ллють у холодну воду і вгадують за фігурою; віск гарячий, тож дітям краще розглядати вже готові фігури
Звідки відомо: Килимник, Чубинський; Енциклопедія українознавства пише, що так гадала молодь по всій Україні
Як ворожили: під перевернуті миски кладуть обручку, гілку ялини і землю, дівчина навмання вибирає одну
Звідки відомо: описує Килимник
Як ворожили: чий черевик першим «дійде» до порога, та перша вийде заміж; куди ляже носок чобота, туди й заміж
Звідки відомо: Килимник; Чубинський записав кидання чобота за ворота в Шумську Кременецького повіту
Як ворожили: лічать поліна: парне число віщує весілля
Звідки відомо: Чубинський, село Новоселки Володимирського повіту
Як ворожили: популярна в медіа версія з «суджений-ряджений, прийди розчеши»
Звідки відомо: у перевірених розділах Воропая, Килимника і Чубинського такої формули немає; Марина Мельник (2025) згадує гребінець серед предметів сонних ворожінь, тож давність цієї версії не встановлена
Що кажуть церкви про ворожіння
ПЦУ ще у 2020 році наголошувала, що між днем пам’яті апостола і ворожінням «нічого спільного немає», а ворожіння «є гріхом і прямо забороняється у Слові Божому». Катехизм УГКЦ «Христос - наша Пасха» називає ворожбитство порушенням першої заповіді. Енциклопедія сучасної України пише, що християнство забороняло ворожіння, бо знати майбутнє вважали гріхом. Водночас офіційної заборони самих вечорниць у піст ми не знайшли, а церковні спільноти, наприклад молодіжна комісія Одеського екзархату УГКЦ, самі влаштовують вечорниці в грудні. Сучасні дослідники пишуть, що ворожіння дедалі частіше відтворюються як елемент культурної репрезентації, тобто як гра й пам’ять про традицію. 30 листопада в храмах УГКЦ моляться за Главу Церкви і проводять благодійну збірку «Андріїв гріш».
Типові помилки
- Святкувати Андрія 13 грудня, якщо ваша громада живе за новим стилем.
- Вважати 12 грудня днем свята: це переддень за старим стилем.
- Подавати формулу з гребінцем як перевірену давню традицію.
- Вважати кутю обов’язковою стравою андріївської вечері: в описах Воропая її не згадано, першими подають вареники з капустою.
- Плутати позицію церков: вони засуджують ворожіння, а вечорниці громади УГКЦ, як-от в Одесі, влаштовують і самі.
- Гадати про «віщі сни в ніч проти 1 грудня»: етнографи писали про ніч під Андрія.
Часті запитання
Коли Андрія у 2026 році?
У понеділок, 30 листопада 2026 року, за новим стилем ПЦУ і УГКЦ. Вечорниці увечері неділі, 29 листопада.
Коли Андрія за старим календарем?
13 грудня, у 2026 році це неділя, а вечорниці 12 грудня.
Коли ворожать на Андрія?
За етнографами, у ніч під Андрія, тобто ввечері напередодні свята.
Чи можна ворожити на Андрія?
Церкви ворожіння не схвалюють, ПЦУ називає його гріхом. Як народна гра з пам’яттю про традицію ворожіння лишаються частиною вечорниць.
Що готують на Андрія?
Калиту для гри, а на вечерю пісні страви, бо триває Різдвяний піст; Воропай першими називає вареники з капустою.
Коротко
День Андрія 2026 у понеділок, 30 листопада, вечорниці в неділю, 29 листопада, а за старим стилем 13 і 12 грудня. Калита, пісна вечеря і ворожіння з записів етнографів, від балабушок до воску на воді, це народна гра, яку церкви як практику ворожіння не схвалюють. Що приготувати на пісний стіл, підкажуть статті вареники з капустою і Різдвяний піст 2026, а для наступних свят є Щедрий вечір і Маланка та колядки для дітей.
- Калита на Андріярецепт і гра
- Різдвяний піст 2026що можна їсти
- Щедрий вечір і Маланка 2026наступне зимове свято

