Стрітення Господнє 2 лютого 2027: громнична свічка, вода, прикмети і звичаї

Стрітення Господнє 2027 року Православна церква України і УГКЦ святкують за новим стилем 2 лютого, у вівторок; громади, що лишилися на старому стилі, відзначають його 15 лютого, у 2027 році в понеділок. Свято неперехідне, це 40-й день від Різдва. Святковим неробочим днем Стрітення не є. Після Літургії за традицією освячують воду і свічки, а етнографи записали десятки прикмет про погоду, які часто суперечать одна одній. Заборон прати, шити чи вирушати в дорогу саме на Стрітення в перевірених розділах Воропая, Килимника, Скуратівського й Онацького ми не знайшли.

Коли Стрітення у 2027 році

Календарі ПЦУ і УГКЦ на 2027 рік станом на 1 листопада 2026 року ще не вийшли, але в календарях обох Церков на 2026 рік Стрітення стоїть на 2 лютого серед дванадесятих неперехідних свят, тож дата повторюється щороку. Обидві Церкви перейшли на новий стиль для неперехідних свят з 1 вересня 2023 року. Вихідного немає: Стрітення відсутнє в переліку статті 73 КЗпП, де з релігійних свят є лише Великдень, Трійця і Різдво 25 грудня, а під час воєнного стану ця стаття не застосовується. За чотири дні до свята, 29 січня, вшановують Героїв Крут, а 22 січня відзначають День Соборності.

Що святкують на Стрітення

Подію описує Євангеліє від Луки (2:22-38). Коли минули дні очищення за Законом Мойсея, Марія і Йосип принесли Дитину до Єрусалимського храму, «щоб поставити Його перед Господом», і склали жертву бідних, «пару горличат або двоє голубенят». У храмі Дитину взяв на руки праведний Семен (у церковному вжитку Симеон) і промовив: «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє». Він назвав Ісуса «Світло на просвіту поганам», а пророчиця Анна, удова «років вісімдесяти й чотирьох», говорила про Нього «всім, хто визволення Єрусалиму чекав» (переклад Івана Огієнка).

Як пише РІСУ з посиланням на кафедру сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв, у IV столітті паломниця Етерія описувала свято в Єрусалимі як дуже урочисте, тоді воно звалося «40 день по Богоявленні». У VI столітті його остаточно перенесли з 14 лютого на 2 лютого, 40-й день після Різдва; лише Вірменська Апостольська Церква досі святкує Стрітення 14 лютого. Образ світла, з пісні Симеона, у центрі свята: уже в IV столітті вірні запалювали на Стрітення світильники. Стрітення завершує 40 днів, що минають від Різдва.

Освячення свічок і води

За Богослужбовими вказівками ПЦУ, «за традицією після Божественної літургії звершується Мале освячення води і освячуються свічі». Владика УГКЦ Венедикт Алексійчук пов’язує традицію освячення стрітенських свічок з XVII століттям і «Требником» Петра Могили, а РІСУ пише, що окремий чин освячення стрітенських свічок, вірогідно, з’явився в латинському обряді й на українських землях був прийнятий спершу унійною, а потім і православною Церквою. Щодо того, як користуватися стрітенською свічкою, владика Венедикт каже: «Щодо цього немає певних приписів», нагадуючи, що «суть полягає не у свічці. Важливою є наша віра».

У народі освячену свічку звали громничною, а саме свято Громницею. За Воропаєм, її запалювали і ставили перед образами під час грози, «щоб оберегти людей і худобу від грому», і давали в руки вмираючому; Килимник додає пожежу, землетрус і початок війни, а Онацький записав, що громницею обсмалювали навхрест коси дітям, «щоб голівка не боліла». Громничною, втім, Воропай і Онацький називають і страсну свічку з Великого четверга. Стрітенську воду, за Воропаєм, берегли як цілющу, найбільше від «пристріту», кропили нею худобу і вулики, а батько кропив сина, який ішов на війну, зі словами «Боже тебе збережи!».

«Зима з літом зустрічаються»

Найвідоміший народний образ Стрітення: зустріч Зими і Літа. Воропай записав, що вони «сперечаються між собою», кому йти, а кому вертатися, і хто переміг, видно з погоди до вечора. Ту саму зустріч описують Килимник, Онацький і Скуратівський. Онацький, посилаючись на Михайла Грушевського, зауважує, що цю «стрічу» з назвою Стрітення пов’язали «чисто механічно». Скуратівський виводить назви «зимобор» і «громовиця» з давніх часів, але джерела не наводить.

Прикмети на Стрітення

Оберіть погоду, щоб переглянути, що записали етнографи. Зверніть увагу: ці записи стосуються давнього відзначення за старим стилем, у середині лютого, тож на погоду нового 2 лютого їх можна переносити лише умовно. Прикмети тут дослівні, з атрибуцією, і вони часто суперечать одна одній навіть в одного автора.

Добрий приклад суперечності відлига: Воропай і Килимник записали, що вона віщує пізню весну, Онацький за Франком мокру, а Скуратівський навів і «пропаде ще весна надовго», і «на ранню й теплу весну». Медійне правило «тепло на Стрітення означає ранню весну» спрощує ці записи до одного варіанта. Жодне з етнографічних джерел не подає прикмети як перевірений прогноз: це записи народних вірувань.

Яким буває лютий: кліматична норма

Замість прикмет можна подивитися на кліматичну норму. За нормами Всесвітньої метеорологічної організації 1991-2020 років, які подала Україна, середня температура лютого така:

Для Києва ці числа збігаються з таблицею Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Середня температура лютого по Україні, за ЦГО, буває дуже різною: у 2024 році +3,8 °C, найтепліший лютий з 1891 року, у 2025 році -3,8 °C, а найхолодніший -14,3 °C у 1929 році. Тут наведено місячні норми, а не норму саме для 2 лютого, тож це лише загальний орієнтир. О котрій 2 лютого сходить і заходить сонце у вашому місті, покаже калькулятор у статті про зимове сонцестояння.

Типові помилки

• «На Стрітення не можна прати, шити, прибирати і вирушати в дорогу». У розділах про Стрітення у Воропая, Килимника, Скуратівського й Онацького таких заборон ми не знайшли.
• «Тепло на Стрітення означає ранню весну». Етнографи записали протилежні варіанти, зокрема «відлига - пізня весна».
• «Стрітенська вода прирівнюється до йорданської». Такого порівняння в переглянутих етнографічних і церковних джерелах немає.
• «Громниця це лише стрітенська свічка». Воропай і Онацький так називають і страсну свічку з Великого четверга.
• «Стрітення вихідний день». Ні, святковим неробочим днем воно не є.

Часті запитання

Коли Стрітення у 2027 році?

2 лютого 2027 року, у вівторок, за новим стилем; за старим стилем 15 лютого, у понеділок.

Що не можна робити на Стрітення?

У церковному календарі й Богослужбових вказівках ПЦУ заборон на роботу в цей день ми не знайшли, а в перевірених розділах Воропая, Килимника, Скуратівського й Онацького не знайшли і народних заборон прати, шити чи вирушати в дорогу.

Чи є Стрітення вихідним?

Ні, його немає в статті 73 КЗпП, а під час воєнного стану ця стаття не застосовується.

Навіщо освячують свічки на Стрітення?

Свічка нагадує про слова Симеона, який назвав Ісуса Світлом; у народі громничну свічку запалювали під час грози й біди.

Що означає погода на Стрітення?

Прикмети записані як народні вірування і суперечать одна одній; за Воропаєм, якщо до вечора потеплішає, вважали, що Літо переспорило Зиму.

Коротко

Стрітення Господнє 2027 року ПЦУ і УГКЦ святкують 2 лютого, у вівторок; за старим стилем це 15 лютого. Свято нагадує про зустріч Немовляти Ісуса з Симеоном і Анною в храмі; після Літургії освячують воду і свічки. Прикмети про погоду в етнографів суперечать одна одній, а заборон на роботу в перевірених етнографічних джерелах ми не знайшли.