День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС 14 грудня 2026: указ, дата і хронологія

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відзначають щороку 14 грудня, у 2026 році це понеділок, у 2027 році вівторок. Його встановив Указ Президента Віктора Ющенка від 10 листопада 2006 року № 945/2006 «на підтримку ініціативи громадських організацій і Міністерства праці та соціальної політики». За указом, дату приурочено до дня закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком, хоча сама станція датує акт про прийняття «Укриття» 30 листопада 1986 року. Святковим неробочим днем 14 грудня не є. У 2026 році минає 40 років від аварії і 10 років від того, як над «Укриттям» установили арку Нового безпечного конфайнменту.

Коли День вшанування ліквідаторів

Чинна редакція указу первинна: назву і дату з 2006 року не змінювали. Офіційна назва дня довга, у мовленні його частіше називають Днем ліквідатора або Днем вшанування ліквідаторів ЧАЕС. Дня немає серед святкових днів статті 73 КЗпП, а під час воєнного стану, продовженого до 29 січня 2027 року, ця стаття не застосовується, тож окремого вихідного немає: за звичайного п’ятиденного графіка це робочий понеділок. За два дні до нього, 12 грудня, відзначають День Сухопутних військ, а 22 грудня День енергетика.

Чому 14 грудня: указ і акт розходяться

Указ № 945/2006 сам пояснює дату: день вшанування відзначають «у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС». Але на сайті станції хронологія інша. Рішення будувати об’єкт «Укриття» ухвалили 29 травня 1986 року, над ним працювало близько 90 тисяч людей, і спорудили його за 206 діб, уклавши близько 345 тисяч кубічних метрів бетону та змонтувавши 7 тисяч тонн металевих конструкцій. 30 листопада 1986 року підписано акт Державної комісії про приймання «Укриття» на технічне обслуговування; у новині станції 2020 року той самий акт названо актом про введення в експлуатацію захисної споруди.

Події, датованої саме 14 грудня 1986 року, у документах станції ми не знайшли. У медіа трапляється пояснення, що цього дня газети оприлюднили офіційне повідомлення про завершення саркофага, але самих газет ми не бачили. Тож коректно казати так: за указом, день приурочено до завершення будівництва саркофага, а акт про прийняття «Укриття» підписано 30 листопада 1986 року. Формулювання «14 грудня 1986 року завершили будівництво» як встановлений факт, яке повторюють деякі новини, першоджерела не підтверджують.

Хто такі ліквідатори і скільки їх було

Закон № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (стаття 10, чинна редакція від 1 січня 2026 року) вважає учасниками ліквідації громадян, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах з усунення аварії та її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках не менше 30 календарних днів. Сюди належать і ті, хто евакуював людей і майно, відряджені працівники, військовослужбовці, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві.

Для пільг стаття 14 ділить постраждалих на категорії. До категорії 1 належать, зокрема, ліквідатори з інвалідністю, пов’язаною з Чорнобильською катастрофою, і хворі на променеву хворобу. До категорії 2 ліквідатори, які працювали в зоні відчуження до 1 липня 1986 року будь-скільки днів, з 1 липня до кінця 1986 року не менше 5 днів або в 1987 році не менше 14 днів. До категорії 3 ті, хто працював коротше, а також у 1988-1990 роках не менше 30 днів чи на пунктах санобробки. Категорію 4 закон відводить не ліквідаторам, а людям, які постійно живуть, працюють чи навчаються в зоні посиленого радіоекологічного контролю і станом на 1 січня 1993 року прожили, відпрацювали чи навчалися там не менше чотирьох років.

Скільки було ліквідаторів, джерела рахують по-різному. МАГАТЕ за даними Чорнобильського форуму пише про близько 350 тисяч аварійних і відновлювальних працівників у 1986-1987 роках, з яких близько 240 тисяч працювали на основних роботах біля реактора і в 30-кілометровій зоні; кількість зареєстрованих ліквідаторів згодом зросла до 600 тисяч, але це число для всіх трьох найбільш постраждалих країн разом. Енциклопедія сучасної України відносить 600 тисяч учасників до 1986-1987 років, а станція пише про понад 600 тисяч ліквідаторів. Число 90 тисяч, яке теж трапляється в мережі, за даними станції стосується будівельників «Укриття».

Хронологія: від аварії до ремонту арки

Головні дати від пуску першого енергоблока до контракту на відновлення арки зібрано в картках: оберіть дату, щоб побачити подію і джерело.

Аварія сталася 26 квітня 1986 року під час проєктних випробувань однієї із систем безпеки: о 1 годині 23 хвилини 43 секунди почалося стрімке зростання потужності, після чого пролунали вибухи. За міжнародною шкалою подій на АЕС, як пише Енциклопедія сучасної України, це найвищий, сьомий рівень. Ліквідація почалася тієї ж ночі, 27 квітня розвал енергоблока почали засипати з гелікоптерів і повністю евакуювали Прип’ять, що за 3 кілометри від станції, а 2 травня ухвалили рішення про евакуацію з 30-кілометрової зони. До кінця 1986 року, за даними станції, із 188 населених пунктів відселили близько 116 тисяч людей.

Інші енергоблоки після аварії ще працювали: рішення про остаточну зупинку ухвалювали з 1996 до 2000 року, і 15 грудня 2000 року о 13:17 реактор енергоблока № 3 зупинили назавжди. Над «Укриттям» звели Новий безпечний конфайнмент: арку з прольотом 257 метрів, висотою 108 метрів і довжиною 162 метри, на яку 45 країн-донорів разом з Україною зібрали понад 1,5 мільярда євро. Контракт на її будівництво з консорціумом «Новарка» підписали 17 вересня 2007 року. 29 листопада 2016 року арку офіційно встановили в проєктне положення, 10 липня 2019 року будівельники передали споруду станції, 24 квітня 2020 року її перевели в режим пробної експлуатації, а 24 липня 2020 року станція отримала дозвіл на дослідно-промислову експлуатацію першого пускового комплексу.

ЧАЕС після 2022 року

24 лютого 2022 року станцію окупували в перший день повномасштабного вторгнення; на майданчику тоді були 150 працівників і 178 нацгвардійців, які охороняли об’єкт. 9 березня станцію відключили від мережі, і вона втратила зовнішнє живлення; на такий випадок, за МАГАТЕ, ЧАЕС має резервні дизель-генератори й акумулятори, а живлення з мережі відновили 14 березня. Персонал, якого не могли замінити, замість 12 годин відпрацював зміну понад 600 годин; ротацію вдалося провести лише 20 березня. 31 березня окупанти покинули майданчик, 2 квітня персонал підняв прапор України, а офіційною датою деокупації вважається 3 квітня 2022 року. За даними станції, 169 нацгвардійців опинилися в полоні.

14 лютого 2025 року о 01:50, як зафіксувала команда МАГАТЕ на станції, дрон із бойовою частиною влучив в арку НБК: спалахнула пожежа і було пробито зовнішню оболонку, але рівень радіації всередині й зовні, за МАГАТЕ, лишився нормальним, а повідомлень про постраждалих не надходило. 16 вересня 2026 року ЧАЕС і «Новарка 2» підписали контракт на початкові інженерні роботи з відновлення арки в межах першої фази, фінансування якої становить 30 мільйонів євро; загальна мета відновити повну функціональність НБК до 2030 року.

Типові помилки

• «14 грудня 1986 року завершили “Укриття”». Це формулювання указу, а акт Державної комісії про прийняття підписано 30 листопада 1986 року.
• «Ліквідаторів було 90 тисяч». За даними станції, стільки людей будували «Укриття», а ліквідаторів були сотні тисяч.
• «600 тисяч працювали в 1986-1987 роках». За МАГАТЕ, тоді працювали близько 350 тисяч, а 600 тисяч зареєстрованих ліквідаторів набралося згодом у трьох країнах разом.
• «Саркофаг побудували в травні 1986 року». У травні лише ухвалили рішення будувати «Укриття».
• «Ліквідаторів було понад 500 тисяч». Таке число трапляється в медіа, але не збігається з першоджерелами: МАГАТЕ пише про близько 350 тисяч у 1986-1987 роках і 600 тисяч зареєстрованих згодом.
• «14 грудня святковий вихідний». Ні, це пам’ятний день без святкового неробочого дня.

Часті запитання

Коли День ліквідатора у 2026 році?

14 грудня, у понеділок. У 2027 році 14 грудня припадає на вівторок.

Чому день вшанування ліквідаторів саме 14 грудня?

Указ № 945/2006 пов’язує дату із закінченням будівництва саркофага над четвертим енергоблоком, хоча акт про прийняття «Укриття» підписано 30 листопада 1986 року.

Хто вважається учасником ліквідації наслідків аварії?

За статтею 10 закону № 796-XII, ті, хто працював у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості днів, а у 1988-1990 роках не менше 30 днів, а також ті, хто не менше 14 днів у 1986 році працював на пунктах санобробки населення і дезактивації техніки чи на їх будівництві.

Скільки було ліквідаторів аварії на ЧАЕС?

За МАГАТЕ, близько 350 тисяч працювали у 1986-1987 роках, а зареєстрованих ліквідаторів у трьох найбільш постраждалих країнах згодом стало близько 600 тисяч.

Чи є 14 грудня вихідним?

Ні, святкового неробочого дня немає: 14 грудня не входить до статті 73 КЗпП, а під воєнним станом ця стаття не діє. За звичайного п’ятиденного графіка у 2026 році це робочий понеділок.

Коротко

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС встановлено Указом № 945/2006 і відзначають 14 грудня, у 2026 році в понеділок. Указ пов’язує дату із завершенням саркофага, а акт про прийняття «Укриття» підписано 30 листопада 1986 року. Ліквідаторів було сотні тисяч: близько 350 тисяч у 1986-1987 роках за МАГАТЕ і до 600 тисяч зареєстрованих згодом. У 2026 році минає 40 років від аварії, а пошкоджену 2025 року арку НБК планують повністю відновити до 2030 року. Інші грудневі дати зібрано в статті 9 грудня: яке свято, а 10 грудня відзначають День прав людини.